П’ятниця, Вересень 20

Віталій Бєлов — “Мені не дозволили принести на тренінг поліції нутрощі”

Він тренує національну поліцію, корпорації та студентів. Спеціаліст з teambuilding, психології, міжособистісних відносин та учасник ролевого руху. “Підприємець” дізнався, що таке “чудернацькі манери” у роботі з правоохоронцями та чому тренер не повинен чогось боятися.

Підприємець: Давайте почнемо зі статистики. Скільки людей було мінімально і максимально у тренінгах за вашою участю?

Віталій Бєлов: Одного разу знайомий, якому я не міг відмовити, покликав прочитати треніг старшокласникам. Якась розпливчаста тема, щось про комунікації та специфіку, ну, таке. Коли я побачив, що учасників прийшло аж троє, мені стало цікаво – що я можу їм дати? Це були випускники, основною проблемою в їхньою тодішньому житті було складання ЗНО. Вони його сприймали як епохальну подію. Ми працювали чотири години – їх троє і я. Особливо мене вразило повідомлення однієї дівчинки про те, що “завалити ЗНО – це трагедія”. Вона взагалі була надзвичайно стривоженою, нервовою, було зрозуміло, що можливість цього провалу була для неї “epic fail”. Я, насправді, провів мікророботу: ми просто поговорили про її життєві перспективи, знайомих та рідних. Виявилось, що дівчинки мама за освітою філолог, а працює продавцем у магазині, батько інженер – працює охоронцем. Якщо дівчинка не здасть ЗНО цьогоріч, у неї з’явиться можливість цілий рік пробувати різноманітні професії і потім повторити спробу (якщо не передумає). Я розповів їй про власний досвід, про те що в мене була одна освіта, коли з’явилась потреба, я отримав ще одну. Мені здається, ми розійшлися з розумінням того, що життя є варіативним, і складання чи не складання ЗНО не має аж такої важливості, щоб доводити себе до нервового виснаження. Я думаю, їй стало легше жити, коли вона усвідомила, що спроби и провали – це просто частина життя.

Підприємець: А найбільший тренінг?

Віталій Бєлов: 1 500 людей. Їх було півтори тисячі, а, може, трохи більше. Компанія МТС відзначала своє 20-річчя, і в київському музеї Пирогово ми проводили корпоративний тренінг. Цей тренінг у цьому-ж таки 2013 році отримав національну відзнаку як “Найкращий teambuilding року”. Півтори тисячі людей! (зітхає і задумується) Це було оригінально. Це було важко. Були нерви, мало сна, тільки інструкторів було 60 осіб! Тоді я зрозумів, що не хочу говорити в рупор. Набагато комфортніше спілкуватися з учасниками напряму. Це велетенський тиск на голос, горло і нерви тренера, натомість набагато кращий контакт з учасниками, краще відчуваєш енергетику. Це було моє внутрішнє рішення.

Підприємець: Вам знадобилось це вміння – відчувати аудиторію і говорити без рупора – коли ви працювали і працюєте зараз з поліцією?

Віталій Бєлов: Відчуття твердості? Мабуть, так. Коли мене запросили проводити тренінги для майбутніх поліцейських, я прийшов до розуміння, що треба працювати тільки по-справжньому. Можна було прийти, прочитати і піти, зробити це “для галочки”. Я ризикнув, зробив якісь чудернацькі маневри, а потім виявилось, що саме це і стало в нагоді поліцейським, коли вони вперше заступали на патрулювання.

Підприємець: Наприклад? “Чудернацькі маневри”.

Віталій Бєлов: Наприклад, щоб швидко пояснити поліції сенс поняття “стрес”, я їх вивів на вулицю. Це були 5 та 6 пари навчання, щоб було зрозуміліше. Які можуть бути пояснення, якщо вони вже навчені та потомлені? Я вивів їх на плац, якраз була сильна злива, і поки вони мерзли і мокріли і думали про мене, що я трохи дивний, я їм пояснював, що з ними відбувається з точки зору поняття “стрес”. Які були їхні реакції, які були їхні думки, як вони з цим повинні справлятися. Це мало надзвиччайний ефект – по-перше, вони підбадьорились та попрокидались, а по-друге, зрозуміли.

Іноді я обливав учасників водою, щоб викликати в них істерику, а потім навчав їх знімати цю істерику. Іноді демонстрував надзвичайно серйозну агресію, конфлікти, махав перед ними ножем. Просто дехто зі слухачів курсів почав говорити, що, мовляв, немає нічого особливого якщо перед тобою махають ножем. Ну, то я дістав, помахав і спитав про враження. Враження надзвичайно відрізнялись від теоретичних знань.

Нещодавно я працював вже з досвідченими офіцерами, навчав тренерів, які тренують поліцію. Моделював їм ситуацію, дивився на реакцію. Наприклад, якщо друзі їм дали презентацію, а на 18 слайді там кадр з порнографії? І це включилося після “Типології конфлікта”, і на тебе дивиться повний зал людей з вищою освітою. “Так не буває” – сказали поліцейські. “Ну, в мене ж було” – щиросердно зізнався я.

Підприємець: Вау…

Віталій Бєлов: Колеги дуркували, я викручувався. Але на прикладі цієї ситуації ми розбирали тренерські відчуття, кризові ситуації та різноманітні стреси. До речі, якщо швидко перегорнути слайд та зробити вигляд що нічого не сталося – це типова НЕтренерська реакція. А нашою метою було якраз відпрацювання комфортного розвитку групи, це можливо тільки якщо вона тренеру довіряє. Я взагалі намагаюсь моделювати ситуації, максимально наближені до реальності. Хотів якось на навчання привезти трохи свинячих нутрощів і крові, щоб поліцейські подивились, як воно насправді виглядає, але мені заборонили, мовляв, занадто жорстоко… А коли вони з розрізаною людиною зіткнуться по роботі, то вже не жорстоко, виходить…

Підприємець: Вас запрошують в різні міста України. Розкажіть про людей, які в них живуть. Які вони, українці в Україні?

Віталій Бєлов: Вони всюди хороші, але специфіка все ж таки присутня. Маленька, але вона є. Одеса завжди була хитруватою. Київ – якщо це корінний киянин – він спокійний. Якщо не корінний, то більше дьорганий. Донецьк, Луганськ завжди були дуже конкретними, цілеспрямованими, десь грубими. Сказали, зробили. Львів хитруватий і трішки невизначений. Для мене, принаймні. Вінниця, Рівне – тут я не можу визначити, які вони, я тут буваю найчастіше, тут живе моя родина. Кривий Ріг – місто суворих металургів. Чимало виробників, усі вони надзвичайно конкретні. Кіровоград, Житомир, Чернігів – вони не поспішаючі і провінційні. Люди спокійні, можливо, ще спокійніші, аніж у Києві. Вони там більш гармонійні в своєму непоспіху.

Comments are closed.

Send this to a friend