Неділя, Квітень 21

Нобелівський лауреат Роберт Шіллер написав книгу про бульбашки. Він стверджує – “біткоїн – це найкращий приклад”

Професор економіки Йєльського університету Роберт Шіллер отримав Нобелівську премію за дослідження бульбашок. Він проаналізував ті періоди історії людства, коли ціни на тюльпани, акції, будинки та інші цінності зростали з незрозумілою швидкістю. Результат своїх досліджень він описав у книзі “Ірраціональна розкіш”.

У інтерв’ю Quartz він розповів, чому біткоїн – це бульбашка, а надихаюча історія важливіша за технології.

Quartz: Які найкращі приклади ірраціональної розкоші або спекулятивних бульбашок? 

Роберт Шіллер: Сьогодні найкращий приклад – біткоїн. І я думаю, це обгрунтовується кількістю мотиваційних успіхів, які пов’язують з їхньою історією. Я бачив цей вплив навіть спілкуючись з моїми студентами з Йєлю. Ти починаєш говорити про біткоїни, і вони збуджуються! А я думаю – що тут такого? Ви ж повинні думати як гуманітарії. В чому полягає історія біткоїну?

Вона починається зі Статоши Накамото – пам’ятаєте його? Містична фігура, яка, може, існує, а може і ні. Його ніколи не бачили. Це, до речі, одна з містичних цікавинок цієї історії. А потім в нього з’явилась ця розумна ідея про шифрування, блокчейни та публічні дані. Деякі ідеї такі потужні, що навіть уряди не можуть їх зупинити. І це неможливо регулювати, це схоже на точку відліку в історії.

Є якесь глибоке занепокоєння у людей, як їм далі жити в цьому переповненому комп’ютерами та технологіями світі. Що відбудеться через 10, 20 або 30 років, чи буду я мати роботу? Чи буду я взагалі щось мати?

У якийсь спосіб біткоїн став тим елементом, який дарує людям надію на стабільність: “Я розумію, що відбувається! Я можу збагатіти, використовуючи цю технологію!” В цьому я бачу визволення від того глибокого занепокоєння.

Я намагаюсь розкласти історію біткоїна на шматки. Великі речі відбуваються, якщо хтось вигадує правильну історію та розповсюджує її.

Quartz: Отже, біткоїн – це бульбашка? Чи величезна бульбашка?

Роберт Шіллер: Я не знаю, як це обчислити. Але в мене є відчуття, що це щось надихаюче. Ще один такий надихаючий феномен сьогодні – Дональд Трамп. Ви могли чути про цього хлопця.

Це дивовижно, як він завойовує, і я думаю що це його талант – дослухатися до історій, слухати аудиторію та розуміти їхні рушійні сили. Він також пов’язаний з глибоким занепокоєнням, про яке ми говорили, і в якому перебуває технологізоване суспільство. Він говорить про це занепокоєння, він запропонував історію, яка надихає виборців на успіх в цьому новому світі. Ось чому історія Трампа така популярна.

Ідеї дійсно можуть набувати масштабів епідемії.

Quartz: Частина вашої розповіді – про роль медіа у роздуванні бульбашок. В минулому ви не були так переконані, що Інтернет цьому сприяє. Ваше переконання змінилось?

Роберт Шіллер: Не Інтернет був відправною точкою у роздуванні бульбашок, а друкарський верстат, який винайшов Гутенберг у 1400-х. Його не використовували до 1600-х, а після того ми спостерігаємо появу бульбашок.

Речі стають вірусними, коли хтось докладає зусиль для їхнього розповсюдження. Кожен можете таким стати без медіа, але це важче. Були такі міжнародні герої, наприклад, як Гомер, який написав Іліаду та Одісею. Він досяг цього статусу, подорожуючи містами та декламуючи свої книги. І це спрацювало! Вони все ще продаються, хоча сам Гомер давно на тому світі.

Щось завжди стане вірусним, така вже природа цивілізації, але це явище стало потужнішим, набагато потужнішим після винайдення друкарського верстата. А потім близько 1600-х з’явились щоденні газети, які розповідали про події минулого тижня. І почалась інформаційна гарячка. Люди полюбили газети.

Так, Інтернет надав цьому більший розмах. Але я відчуваю, що це не було таким проривом, яким став друкарський верстат.

Quartz: Хіба не Інтернет демократизував інформацію? Хтось може просувати свої думки без залучення редакторів або інших посередників. Це те, що зробив Трамп за допомогою Твіттера.

Роберт Шіллер: Єдина дійсно важлива річ, яка варта уваги, полягає в тому що відтепер репутація не відіграє такого великого значення, яке вона займає в історії. Можливо, колись це значення повернеться. Є новинні медіа, які заробили свою репутацію на чесності та порядності, а є теорії, що новинні медіа контролюються такими магнатами як Ротшильди або Джордж Сорос, чи ще кимось виключно для того, щоб знищити Америку, що вони купили новинні медіа і контролюють їх. Це все частини одного явища, викривлені форми переповідок.

Ще одна більш загальна переповідка – ліберали надзвичайно лояльні і не можуть керувати реальністю. Це ще одна переповідка.

Ви запитуєте про бульбашки. Є історії, які просувають бульбашки. Трамп говорить про ці речі, і складається враження, що він говорить унікальні речі, про які ти потайки думаєш.

Він також легітимізував багатство. Ще не так давно суспільство зневажливо ставилось до багатих людей. У нас президент – мільйонер, і це звучить припрошуюче: “Гей, ти також можеш бути багатим!” Історія Трампа допомагає роздувати усі види бульбашок, не тільки біткоїни. Я думаю, вже сьогодні є передумови для виникнення бульбашок на ринку житла, на фондовій біржі…

Quartz: Ваші побоювання стосовно фондової біржи базуються на рейтингу CAPE (модифікований коефіцієнт співвідношення реальної вартості та прибутка)?

Роберт Шіллер: Цей рейтинг є просто індикатором, який можна застосувати. В мене є інший індикатор, він розміщений на моїй сторінці в інтернеті і чомусь небагато людей звертають на нього увагу. Починаючи з 1989 року я опитував окремих інвесторів та корпорації. Я робив це протягом довгого часу, не акцентуючи а цьому увагу спеціалістів. Але я вірю в результат, хоча і не думаю, що навіть у такий спосіб отримаю усі відповіді на запитання.

В мене є індекс, який я називаю “індекс довіри до вартості”. Я ще не представляв його офіційно, тому що поки що це дослідження тривалістю півроку, яке базується на невеликих опитуваннях. Мабуть, я почекаю, коли воно стане більш значущим.

Але довіра до вартості сьогодні перебуває на найнижчому рівні, востаннє таке спостерігали у 2000 році. Люди думають, що ринок переоцінений. Їм не треба дивитися на індекси та рейтинги, вони просто так думають. Я про це знаю. Усі – і інвестори, і корпорації. Ми живемо у часи недовіри до ринку.

Останні періоди недовіри до ринку після 1989 відбувся у 2000. Якраз у цей час виникла бульбашка навколо “.com”. Здається, сьогодні відбувається щось подібне до тієї істерії. Зрештою, це нагадує часи становлення групи FANGs [Facebook, Amazon, Netflix, and Google]. Сьогодні ж компанії, які продукують високі технології, ще більше збуджені, аніж тоді у 2000.

2000 рік був подібний до 1849. Це був рік золотої лихоманки. Тоді, у 1849, чоловіків охопив вірус “Прямуй на Захід і шукай золото! Зараз, саме зараз, не можна чекати 1850! Ти повинен вирушати негайно!” Те ж саме відбувалось у 1999, коли поширювались переповідки деяких інтернет компаній. “Люди, за ними майбутнє, саме ці хлопці будуть у ньому заправляти!”

Зазвичай ці переповідки містять правдиві елементи, але питання в тому, як швидко вони поширюються і у що повірять інвестори. І чи не повторять вони помилку бульбашки “.com”.

Хоча, думаю, те саме станеться з FANG.

Quartz: Це бульбашки, які не здаються крихкими, чи не так?

Роберт Шіллер: Ну, крихкість таки низька, це доводить рейтинг VIX (“індекс страху” ). Тож чому б вони мали руйнуватися прямо зараз?

Quartz: Дехто вважає, що таке можливе через сьогоднішнє розміщення їхніх активів?

Роберт Шіллер: Я дотримуюсь думки, що це ще одне відображення якісної переповідки, яке не підтверджується на ринку. Це здогадки, я не знаю, чому воно так.

Ще один аспект, на якому я акцентував увагу в своїй книзі “Ірраціональна розкіш”, це увага до змін. Це соціальна база уваги. Для усіх нас механізм привернення уваги працює однаково. Наприклад, ми усі слідкуємо за Дональдом Трампом. Коли Хьюстон затопило, це привернуло нашу увагу. Але частиною її була цікавість: як це прокоментує Дональд Трамп?

У різний спосіб, але щоденна наша увага частково відслідковує і події на фондовій біржі. Це те, що може несподівано змінитися.

Пригадую жовтень 1987. Це був найбільший обвал акційного ринку. Як я про це дізнався? Я читав ранкову лекцію і помітив, що два моїх студента потайки слухали радіоприймач. Один з них раптом підняв руку і запитав “Ви знаєте, що відбувається? Відбувається історичний обвал фондової біржі!” Ось як я про це почув. Інформація, яка блискавично привернула увагу людей. І таке відбувається сьогодні постійно.

Грошова політика розпочала новий режим. Єдиний прецедент в історії, коли відсоткові ставки були настільки низькими, був у 1930-х, часи Великої Депресії. Як це скінчилось? Другою Світовою війною.

Але це не означає, що історія повториться. Чому довгострокові відсоткові ставки настільки низькі? Це важливо. Вони падали ще з 1982. Тенденція падіння довгострокових відсоткових ставок спостерігається по всьому світі.

Немає рецептів, які б підказали, що робити з фінансовою кризою. Новинні медіа люблять пов’язувати між собою популярні переповідки. Це в крові у репортерів – поєднувати такі речі, адже без підтримки ці переповідки не існують.

У мене немає якогось геніального пояснення, в чому причина зниження відсоткових ставок. Але я знаю, що цей факт хвилює і створює переповідки.

Quartz: Чи слідкуєте ви за ІСО?

Роберт Шіллер: Ні, що це таке?

Quartz: Це використання криптотокена, не самого біткоїна, а його архітектури. Це як випускати акції, які постійно дорожчають, хоча і йде мова про те, що це не постійно.

Роберт Шіллер: Чим це відрізняється від біткоїна?

Quartz: Це щось на кшталт краудфандинга. Наприклад, ви відкриваєте бар, і робите це на фінансування від продажу токенів. Один токен – одне пиво. І ваш бар може випустити обмежену кількість кухлів пива. Якщо люди вирішать, що це буде “гаряча пропозиція”, вартість токенів зросте до $100 або $200. У такий спосіб люди заробляють мільйони доларів, хоча бізнес план не дуже переконливий.

Роберт Шіллер: Так, це класична бульбашка. Я повинен про це почитати. Є ж чимало криптовалют, але усі вони не такі успішні як біткоїни. А можливо, це нова переповідка. А можливо, захоплююча ідея. А можливо, я напишу про це книгу. Я про це подумаю…

Comments are closed.

Send this to a friend