Правове забезпечення підприємництва дуже важливе для підприємницької діяльності в країнах з перехідною економікою. Розвиток національного підприємництва впливає на становлення ринкової економіки. Для створення необхідного стимулу, активної та добросовісної конкуренції у сфері підприємництва, потрібна потужна правова база. Правова база – це сукупність законодавчих актів, нормативних документів, які регулюють підприємства, їх реєстрацію, правові та організаційні форми, систему оподаткування, порядок організації виробництва, відносини між державою та підприємцями тощо.
На відміну від України, у розвинених державах немає спеціальних законів про підприємницьку діяльність. У цих країнах господарська діяльність закріплена у Конституції, цивільному законодавстві та інших правових актах. Світова практика свідчить, що підприємництво не може функціонувати без ефективного та чітко продуманого законодавства. Для успішного розвитку підприємницької діяльності потрібне прийняття таких законів, які будуть становити єдину систему регулювання господарської діяльності.
Україна потребує спеціального закону щодо розвитку підприємницької діяльності для того, щоб відійти від старого законодавства (яке має багато обмежень для підприємців) та сформувати правову діяльність для стимулювання розвитку підприємництва. Можна зазначити, що правова база для здійснення підприємництва створена, але казати про ефективну систему правового регулювання говорити рано внаслідок неповноти та низької якості законодавства.
Можна зробити висновки щодо законодавчого розвитку підприємницької діяльності в Україні:
- законодавство у сфері підприємництва знаходиться на етапі розвитку;
- відсутність єдиного державного регулювання підтримки підприємництва та відсутність правової бази регулювання механізму господарської діяльності;
- недостатній правовий захист приватної власності як умови розвитку підприємницької діяльності;
- не чітко викладені у законодавстві норми права, що призводять до нестабільності та суперечливості у господарській діяльності.
Хоча правова база для здійснення підприємництва вже створена, про ефективну систему його правового регулювання говорити поки рано внаслідок неповноти та низької якості законодавства.
Підприємництво передбачає самостійну ініціативу суб’єктів у виборі виду та напрямків господарювання, у формуванні програм та цінової політики, у визначенні джерел фінансування, постачальників та покупців, каналів збуту продукції, напрямків використання прибутку тощо. Самостійність у прийнятті рішень забезпечує зацікавленість у процвітанні своєї справи. Це змушує працювати з більшою віддачею, шукати найбільш прийнятні варіанти виходу із скрутних ситуацій. В основі такої поведінки лежать ділові мотиви підприємницької діяльності. Підприємцю не властиві застій, йому потрібні: внутрішні спонукання підштовхують його бути активним, цілеспрямованим у досягненні мети. Кожна особа, маючи бажання та гроші, має право організувати свою справу у порядку, встановленому чинним законодавством.
Отже, для нормального функціонування підприємництва потрібно від держави прийняття ряду законодавчих актів, забезпечення єдності правового поля та розвиток системи правових норм.